23 жовтня 2026 р. — так, як про цей день розповідатимуть підручники історії 23 жовтня 2036 р.

У жовтні 2026 року тиск у війні в Україні змінив напрямок. У першій половині місяця США пом’якшили санкції проти російського дизельного пального до квітня 2027 року й призупинили основні заходи нового закону про санкції проти Росії, зокрема мита до 100 відсотків для великих покупців російської нафти й газу.^1,2,3,4 Президент Трамп також заявив: «Думаю, Україні час обрати нового президента».^5,6 «Енергетичне перемир’я», яке він оголосив 11 жовтня, не зупинило російських ударів по українських енергетичних об’єктах.^7,8

Після зустрічі спецпосланця США Стіва Віткоффа з Володимиром Путіним 21 жовтня Кремль заявив, що Росія готова відновити тристоронні переговори зі США та Україною після 10 листопада; президент Зеленський це підтримав.^9,10,11,12 новеУже за кілька годин російські ракети й дрони вдарили по Києву та іншим регіонам, убивши щонайменше чотирьох людей, за даними українських посадовців. Деякі з них мали касетні бойові частини, сказав Зеленський.^10,13,14,15

Москва винесла урок, що визначив решту десятиліття: продовжуй воювати — і поступки прийдуть.

10 жовтня 2025 року в Газі набуло чинності припинення вогню.^1,3 Проте, за даними міністерства охорони здоров’я Гази, підконтрольної ХАМАС, станом на 20 жовтня 2026 року від моменту набуття ним чинності було вбито понад 1 500 палестинців.^4,5,6 На початку жовтня 2026 року кількість загиблих від часу нападу ХАМАС 7 жовтня 2023 року, за даними того самого міністерства, перевищувала 74 000.^2,3

Відбудова так і не почалася, бо ніхто не хотів платити за те, що можуть знову зруйнувати. Покоління дітей виросло серед руїн без шкільної освіти, а без політичного розв’язання радикалізація зростала з обох боків.

9 жовтня 2026 року, через кілька годин після того, як колишня суддя Міжнародного кримінального суду Наві Піллай отримала Нобелівську премію миру, адміністрація Трампа запровадила санкції проти самого суду. Державний секретар Марко Рубіо заявив: «Або МКС припинить свої погрози, або ми покінчимо з МКС».^1,2,4 Суд назвав санкції посяганням на верховенство права. На багато операцій із судом спершу поширювався шестимісячний пільговий період.^1,2,3,5 нове22 жовтня Європейський парламент присудив свою Премію Сахарова «За свободу думки» суду та його працівникам.^10,11,12

У підручниках історії 2036 року вирок суворий: премії не захистили суд. Ще 22 вересня 2026 року на Генеральній Асамблеї ООН Трамп закликав держави-члени «негайно вийти з цієї свавільної установи».^6,7 Наступного дня Науру повідомила ООН, що виходить із суду, з набранням чинності через рік.^8,9 Коли у квітні 2027 року пільговий період сплив, банки й постачальники відмовилися від співпраці, і суд був значною мірою паралізований.

Так зникло останнє місце, де лідерів можна було притягнути до відповідальності за воєнні злочини. Що це означало, видно на прикладі Судану (§ 4.1).

Після американсько-ізраїльських ударів по Ірану 28 лютого 2026 року Іран закрив Ормузьку протоку; з 13 квітня США блокували іранські порти.^1,2,3,4 8 липня, після іранських атак на торговельні судна та американських відповідних ударів, Трамп оголосив тимчасове перемир’я завершеним.^5,6 20 жовтня, за даними іранського державного телебачення, керівник безпекових органів Ірану заявив, що жоден збагачений уран не залишить країну, і виключив переговори зі США, доки не буде виконано його умови.^7,8 новеНаступного дня США запровадили санкції проти компаній, які, за їхніми словами, допомагали іранському «тіньовому флоту» нафтових танкерів. 22 жовтня ціна нафти Brent піднялася вище 113 доларів за барель — найвищий рівень за п’ять місяців.^9,10,11,12

Уряди субсидували викопне паливо, щоб запобігти заворушенням, і рік у рік відкладали енергетичний перехід (§ 5.1).

13 жовтня 2026 року МВФ спрогнозував зростання світової економіки на 3,1 відсотка у 2026 році та світову інфляцію на рівні 4,7 відсотка. Цей прогноз виходив із того, що перевезення нафти й газу через Ормузьку протоку відновляться до березня 2027 року.^1,2 Цього не сталося, і інфляція залишалася високою.

МВФ також з’ясував, що лише на 32 економіки припадало 95 відсотків світового зростання, тоді як у квітні їх було 54. Фонд попередив про корекцію на фондовому ринку, пов’язану зі штучним інтелектом, зростання дохідності державних облігацій і високий державний борг.^1,2 За даними МВФ, країни з низьким рівнем доходу витрачали 14 відсотків своїх державних доходів на виплати за боргами, тоді як десять років тому — 6 відсотків.^3,4 Попередження справдилися: корекція ринку вдарила по пенсіях і заощадженнях, а уряди, обтяжені боргами, не змогли втрутитися.

26 жовтня 2025 року, після вісімнадцятимісячної облоги, угруповання RSF захопило суданське місто Ель-Фашир; за кілька днів IPC, міжнародна система класифікації голоду, підтвердила там і в Кадуглі голод.^1,2,3,4,5 12 жовтня 2026 року IPC попередила про зростання ризику голоду в Дарфурі та Кордофані через війну, переселення й посуху.^6,7 19 жовтня внаслідок удару дрона по ринку в Абьєї, території, за яку сперечаються Судан і Південний Судан, загинули щонайменше 153 людини, за даними місцевих посадовців, які звинуватили в цьому армію Судану.^8,9 21 жовтня 22 країни зустрілися в Женеві без участі сторін суданської війни. Вони закликали зовнішні сили припинити постачання дронів, бійців і грошей, але про перемир’я домовитися не вдалося.^10,11

Оскільки водночас душили Міжнародний кримінальний суд (§ 2.1), нікого не притягли до суду за те, що цілі міста морили голодом. Підручники історії 2036 року називають Судан кризою, за якою світ спостерігав і яку дозволив.

Світова продовольча програма ООН прогнозувала, що у 2026 році 318 мільйонів людей зіткнуться з голодом кризового рівня або гіршим, і заявила, що через скорочення фінансування зможе допомогти лише приблизно третині з них. США, найбільший донор, та інші скоротили свою допомогу.^1,2,3

Що це означало, стало зрозуміло в Газі (§ 1.2). 19 жовтня 2026 року ВПП заявила, що через брак фінансування скорочує там продовольчу допомогу приблизно на третину, і 500 000 людей залишаться без щомісячної підтримки.^7,8,9

У наступні роки багаті країни спрямовували ще більше коштів на оборону та енергетику (§ 1.1, § 3.1), а ті, хто не отримав допомоги, вирушали в дорогу. На початку жовтня 2026 року біля берегів Джибуті перекинувся переповнений човен із мігрантами, що прямував до Ємену; загинули щонайменше 139 людей, серед них 15 дітей, за даними Міжнародної організації з міграції ООН (МОМ).^4,5,6

У травні 2026 року Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) оголосила спалах Еболи на сході Конго надзвичайною ситуацією в галузі охорони здоров’я, що має міжнародне значення. Його спричинив штам Бундібугьо, проти якого немає схваленої вакцини чи лікування.^1,2,3 До 20 жовтня Конго зафіксувало понад 9500 підтверджених випадків зараження й понад 4600 смертей, за урядовими даними: це другий за масштабом спалах Еболи за всю історію спостережень.^4,5,6 новеВірус також дістався Уганди та Кенії — до 20 жовтня там було дев’ять випадків. Того ж дня Нігерія підтвердила свій перший випадок у жінки, яка прибула з Уганди; за даними ВООЗ, це була п’ята країна, де виявили вірус. 22 жовтня ВООЗ назвала спалах загрозою регіонального масштабу.^{4,12,13,14,15,18,19}

Уганда закрила кордон із Конго в травні, а США впускали мандрівників із Конго лише після 21 дня перебування за межами країни, хоча ВООЗ радила не закривати кордони.^{1,4,7,8,10,11} новеВООЗ повідомляла про серйозні прогалини у фінансуванні реагування. У жовтні агенція охорони здоров’я Африканського союзу, Africa CDC, заявила, що понад 700 мільйонів доларів, виділених на боротьбу з Еболою в Конго, неможливо відстежити.^7,9,16,17

Обираючи між закриттям кордонів і участю у фінансуванні боротьби з епідемією, світ здебільшого обрав перше. Вірус циркулював в Африці ще довго у 2027 році, а коли прийшла наступна епідемія, знову бракувало вакцин і коштів на надзвичайні ситуації.

Кліматичний саміт COP31 в Анталії (Туреччина), що тривав з 9 до 20 листопада 2026 року, мав зосередитися на перетворенні кліматичних цілей на дії.^1,2 новеУ жовтні Всесвітня метеорологічна організація та кліматична служба Copernicus повідомили про стрімке посилення Ель-Ніньйо; ВМО попередила, що температура води в тропічній частині Тихого океану може досягти безпрецедентних 3,8 градуса понад середню. 21 жовтня ООН попередила, що близько 50 мільйонів людей можуть зіткнутися з посиленням голоду, і виділила 50 мільйонів доларів екстрених коштів для 11 країн.^{3,4,8,9,10,11} Того ж дня Програма ООН з навколишнього середовища підрахувала, що за нинішніх зобов’язань світ рухається до потепління на 2,6 градуса до 2100 року, а за нинішньої політики — на 2,8 градуса: гірше, ніж роком раніше, зокрема тому, що США вийшли з Паризької угоди.^5,6,7

Оскільки саміт відбувався в розпал паливної кризи (§ 3.1), короткострокові інтереси взяли гору, а цілі залишилися на папері. Близько 2030 року потепління остаточно перевищило 1,5 градуса, і прибережні країни від Бангладеш до Єгипту почали сперечатися, хто платитиме за захист від моря.